надто багато

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

1. n

багато, велика кількість (тж a good many, a great many, the many)

2. adj (comp more; sup most)

багато, багато хто; багато які; численні

* * *

1) багато хто, багато що, численні; багато

2) у сполученнях

3) як компонент складних слів ( many-); в укр. мові відповідає компоненту багато-, різно-; many-coloured багатобарвний; різнобарвний

1) додаткова (понаднормова) праця

2) перевантаження, перенапруження

v (past і p.p. overwrought, overworked)

1) примушувати працювати надто багато

2) перевтомлювати

3) надто багато працювати, перевтомлюватися (тж to overwork oneself)

* * *

1) додаткова або понаднормова робота

2) перевантаження, перенапруження

1) змушувати працювати занадто багато, перевтомлювати; виснажувати; refl занадто багато працювати; перевтомлюватися

2) перебільшувати; перегравати

3) оздоблювати; прикрашати

4) збуджувати, розпалювати; схвилювати

1) багато хто, багато що, численні; багато

2) у сполученнях

3) як компонент складних слів ( many-); в укр. мові відповідає компоненту багато-, різно-; many-coloured багатобарвний; різнобарвний

1) фарбувати надто яскраво; класти надто багато фарби

2) перен. згущати барви

* * *

1) фарбувати занадто яскраво; класти занадто багато фарби

2) класти один шар фарби на інший; малювати картину поверх іншої

3) перебільшувати; надавати занадто великого значення; згущати фарби

1) ходити надто багато (надто далеко)

2) проходити (через щось)

* * *

1) необмежений

2) безмежний, безкраїй

3) надмірний

* * *

1) необмежений; - monarchy необмежена монархія

2) безмежний

3) надмірний, необмежений

зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.

* * *

нагрузить

1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];

2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -

1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];

2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -

1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);

2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);

3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - нагруз`ить

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) дорогий, коштовний; що багато коштує

2) марнотратний

3) (of) що потребує великих витрат

* * *

1) дорогий, який дорого коштує

2) марнотратний; (of) який потребує великих витрат

1. n (the hot) розм.

той, кого розшукує поліція

2. adj

1) гарячий; жаркий

2) перегрітий, розжарений, розпечений

3) жагучий, запальний, пристрасний

4) збуджений, розпалений; роздратований

5) що палко захоплюється (чимсь — on, upon); темпераментний

6) напружений, запеклий

7) свіжий; недавній; щойно одержаний

8) розм. близький до мети

9) гострий, пряний

10) спірний; жагучий, злободенний

11) любострасний; хтивий; чуттєвий; збудливий; соромітний

12) небезпечний; зв'язаний з небезпекою

13) фіз. високорадіоактивний

14) розм. щойно украдений, незаконно придбаний; контрабандний

15) посилено розшукуваний поліцією; який переховується від правосуддя

16) амер., розм. чудовий; привабливий, принадний

17) амер., розм. бідовий, спритний; меткий

3. adv

1) гаряче, жарко; палко

2) пристрасно, темпераментно; запально; збуджено

3) роздратовано

4) сильно, гостро

4. v розм. (тж hot up)

1) розігрівати, підігрівати

2) розпалювати

* * *

1) гарячий, жаркий, пекучий, спекотний; тex. розжарений, розпечений, перегрітий

2) палкий; розгарячілий, збуджений; роздратований; ( який знаходиться) у стані творчого піднесення, натхнення

3) напружений, запеклий

4) спірний; злободенний

5) свіжий, недавній; щойно отриманий або прибулий

6) близький до мети

7) гострий, пряний; який містить багато перцю; пекучий

8) яскравий, різкий, кричущий ( про колір)

9) хтивий, почуттєвий; непристойний, паскудний, соромітний; hot piece cл. розпусниця, повія; секс-бомба; збудливий, хвилюючий, любострасний ( про джаз або свінг)

10) небезпечний, ризикований; пов'язаний з незручностями

11) фiз. високорадіоактивний

12) cл. швидкісний, високошвидкісний

13) постійно діючий, який підтримується у постійній готовності

14) cл. ( щойно) вкрадений, незаконно придбаний або який незаконно зберігається; контрабандний

15) cл. відмінний, чудовий; привабливий; щасливий, вдалий; популярний; модний, який швидко розкуповується, ходовий ( про товар); смішний, безглуздий

16) iм. (the hot) cл. той, кого посилено розшукує поліція

1) гаряче, пекуче

2) гаряче, палко

1) ( hot up) l. розігрівати, підігрівати, нагрівати

2) розпалювати, роздмухувати; підсилювати

3) пожвавлювати, вливати нове життя

1. n

1) одиниця; число один

2) номер перший; номер один

3) один, одинак

4) один рік

5) година

2. adj

1) один

2) єдиний

3) цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же

5) однаковий, незмінний

6) якийсь

3. num

1) один

2) номер один, перший

4. pron indef.

1) хтось, якийсь

2) у неозначених особових реченнях

3) для уникнення повторення

4) у поєднанні з присвійними займенниками та прикметниками

5) цей, той самий

* * *

1) ( число) один; одиниця (цифра; figure of one); (of) один з (якої-небудь кількості, числа); раз ( при лічбі); один, одинак; ( один) рік ( про вік); година

2) фiлoc. ідея, сутність ( у Платона)

3) (a, the one) людина, примітна у якому-небудь відношенні; герой; майстер

1) один

2) єдиний

3) єдиний; однаковий; predic цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же; predic однаковий, незмінний

5) якийсь, невизначений; якийсь, такий собі ( перед власними іменами)

1) [wan]тк. sing у неозначено-особових реченнях

2) щоб уникнути повторення

3) цей, той ( самий)

4) один, цей разом

v (past і p.p. overbuilt)

1) надбудовувати

2) надмірно забудовувати

3) будувати надто багато

* * *

1) надбудовувати

2) ( надмірно) забудовувати ( район)

3) будувати занадто багато або занадто вишукано, з надмірностями

n (pl overmen)

1) «надлюдина»

2) бригадир; десятник; майстер

3) наглядач

4) амер. хазяїн

5) арбітр

наймати надто багато робітників; роздувати штати

* * *

1) дiaл.; юp. арбітр

2) "надлюдина"

3) бригадир; десятник; майстер; гipн. десятник підземних робіт; старший штейгер

надто багато палити (курити)

* * *

v (past oversowed; p.p. oversown, oversowed)

1) пересівати; засівати наново

2) сіяти додатково

3) висівати надто багато насіння

* * *

1) пересівати; засівати заново

2) сіяти додатково

3) висівати занадто багато насіння

v (past і p.p. overspent)

витрачати надто багато; розтринькувати гроші

* * *

1) витрачати занадто багато; смітити грошима

2) розладнувати своє здоров'я; розтринькувати свій статок ( to overspend oneself)